Єптіть!
Ірпінь! Как много в етом словє.
Кожного року наростає річне кільце, нині маю вже вісім.
Таким чином циклічність перебігу часу для мене унаочнюється.
Люблю цей факаний семінар творчої молоді. І справа не в круглих столах і псевдонаукових семінарах, справа не в знайомствах чи спілкуванні з людьми, яких ти рік не бачив. Навіть не в гарних кобітах справа (хоч деякі з них поєднують красу з доступністю). Просто це ритуал, і як кожен ритуал він оживлює вічність міфічного часу. Мого власного, мать його, міфічного часу.

Юрко нарешті доступно пояснив закон успішного кількаденного напивання: потрібно тримати рівень сталим. Щойно відчув його зниження – додай. Не встигнеш буде погано. Але якщо перебереш, то втратиш соціальну адекватність, і в кращому разі не зможеш орієнтуватися між корпусами.

Саундтрек: кумкають жаби, багато жаб у старому ставку. Колись до нього спускалися красиві сходи зі статуями обабіч. Членам спілки письменників УРСР напевне було кльово приїжджати сюди, і писати твори на виробничу тематику.
Розкидані територією корпуси різною мірою несуть на собі сліди відпочинку кількох поколінь письменників. Сама ж територія – сліди відпочинку „мєсних”. Вони
приходять сюди побухати чи позажимацця.